Кабмін залишить Чорноморський флот до 2020 року

Урядовці знайшли чотири причини, чому ЧФ не має платити більше

Урядовці знайшли чотири причини, чому ЧФ не має платити більше

Клерків Кабміну неможливо не любити. Їхні листи часом читаються із більшим тремом, аніж послання Сімони де Бовуар. Особливо, коли вони відповідають народним депутатам.

Цього місяця один такий витвір епістолярного мистецтва випадково зініціював Юрій Костенко. Своїм запитом стосовно Чорноморського флоту.

Якщо у двох словах, то лідер УНП перепитав у Юлії Тимошенко, чи не хотіла б вона заплатити всі борги Росії по Чорноморській угоді, а відтак з 2008-го підняти ціни на оренду до справжніх? Оскільки про можливість подібної спецоперації уже кілька місяців дискутує мало не вся країна, то відповідь передбачалась принаймні фаховою. Дійсність перевершила сподівання. Відповідь виявилась геніальною.

По-перше, яйцеголові фахівці з Кабміну вкотре нагадали, що «залишок державного боргу України, який підлягає погашенню за Угодою, становить 1192,4 млн. доларів США», а «сума щорічного погашення частини держборгу України становить 97,75 млн. доларів США.».

Все ніби правильно. Поки не поділиш. Якщо ж трохи напружитись і клікнути кілька разів у калькулятор, то виходить, що: 1192,4:97,75=12 років. 2008+12=2020. Тобто Чорноморський флот в Україні знаходитиметься до 2020 року. Згідно до фінансової звітності.

Зрозуміло, що не теперішні чиновники ці цифри складали. Однак, не усі ж вони – довгоногі блондинки, яким у листах до народних депутатів пробачається «очаровательная глупость». Тим паче, що про ідіотизм цих цифр вже писалося. Можна було би й прочитати.

Однак, це, безумовно, не найвеселіший момент відповіді. Геніальною є сама структура листа. У посланні, підписаному, до речі, окрім виконавця ще й Юлією Тимошенко, стверджується про таке:

1.Достроково заплатити за оренду не маємо права;

2.У Держбюджеті грошей нема;

3.Нову ціни оренди придумати складно, бо не проведена інвентаризація;

4.Усім цим займається МЗС.

Джойс був би захопленим від такого «потоку свідомості». За подібною логікою можна було би висловлюватись так: «Я з цією дівчиною не зустрічаюсь, бо:

1.Немає грошей;

2.Немає часу;

3.Вона мені не подобається;

4.Вона померла три роки тому.

Вибрали би щось одне.

Тільки не таким способом, як вони це роблять. Бо «одне» вони справді вибрали. Коли у листі згадують, що «Дострокове погашення «боргу не передбачено Угодою». А разом із тим мовчать про те, що Угодою передбачено, а саме:

1. Кредит, що «підлягає погашенню до кінця 2007 року»;

2.«Після погашення Україною державного боргу перед РосійськоюФедерацією орендна плата здійснюється Російською Стороною прямими

платежами».

3. І хоча б про «Спори щодо тлумачення і застосування цієї Угоди розв’язуються Змішаною комісією». Тобто між підписантами: урядами двох країн.

Чи створював Кабмін комісію? Чи шукав гроші? Чи прискорює інвентаризацію? Цього в листі нема. Бо в листах від Кабміну не варто чекати інформації. Тут головне – стиль. А стиль тут, безумовно, є. Аж забагато.

P.S. Прізвище чоловіка, який готував відповідь, ми затерли. Аби йому не було «перед хлопцями незручно».